рана

-и, ж.

1) Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь.

••

Асепти́чні ра́ни — операційні рани, які заподіюються в умовах збереження принципів асептики і антисептики.

Вогнепа́льні ра́ни — рани, які виникають внаслідок дії вогнепального заряду.

Гнійна́ ра́на — рана, яка характеризується гнійним запаленням стінок і дна її порожнини.

Гранулю́юча ра́на — рана, порожнина якої заповнена грануляційною тканиною.

Заби́та ра́на — рана, яка виникає від ударів тупим предметом.

Інфіко́вана ра́на — рана, до якої занесені патогенні мікроорганізми, що спричинили ранову інфекцію.

Ко́лена ра́на — рана, яка заподіюється гострим предметом із незначними поперечними розмірами.

На́скрізна ра́на — рана, що має вхідний і вихідний отвір.

Операці́йна ра́на — рана, що вимушено заподіюється під час оперативних втручань.

Поверхне́ві ра́ни — неповне (тільки поверхневих шарів) пошкодження шкіри або слизових оболонок.

Проника́ючі ра́ни — рани, при яких предмет, що поранив, потрапляє в будь-яку порожнину людського тіла.

Рва́на ра́на — рана, яка утворюється при дії пошкоджуючого фактора на м'які тканини, що перевищує фізичну здатність їх до розтягнення.

Рі́зана ра́на — рана, яка заподіюється гострим предметом.

Розмі́жчена ра́на — рана, при заподіянні якої виникло роздушування та розрив тканин.

Ру́бана ра́на — рана, яка виникає внаслідок удару тяжким гострим предметом, має велику глибину.

Сліпі́ ра́ни — рани, при яких рановий канал не має вихідного отвору і закінчується в тканинах.

Уку́шена ра́на — рана, яка виникає внаслідок укусу тварини або людини.

Роз'я́трювати ра́ну — спричинити біль, кровотечу.

2) перен. Сильне переживання, душевний біль, страждання. || Те, що найбільше непокоїть, турбує кого-небудь. Незагоєна рана.

••

Роз'я́трювати ра́ну [в се́рці (душі́)] — торкатися в розмові того, що завдає душевного болю, моральних страждань.

3) тільки мн., перен. Матеріальна і моральна шкода, заподіяна кому-, чому-небудь.